Комунальний заклад

Учитель початкових класів - це провідник дітей у світі знань, людина, яка надає переважний вплив на дитину, на його духовний та інтелектуальний розвиток. Якщо розглядати роль вчителя початкових класів в житті учнів, що мають відхилення в мовленнєвому розвитку, то її значення важко переоцінити. Саме тому при корекції мовних порушень у молодших школярів зовсім не зайвим, якщо не сказати, необхідним, буде вибудувати і структурувати процес взаємодії між учителем і логопедом. 

В останні десятиліття у всьому світі постійно зростає число дітей з не різко вираженими відхиленнями у розвитку. Вступники в 1 клас мають обмежений словниковий запас, слаборозвинену дрібну моторику, нестійкі  емоції і т. д. Щоб робота шкільного логопеда стала більш ефективною, йому необхідний тісний зв'язок з учителем початкових класів. Обидва вони прагнуть до спільної мети - дати якісну освіту школярам. Для цього вчителю потрібно, щоб кожен учень мав досить високий рівень загального (в тому числі і мовного) розвитку. Завдання логопеда - усунути мовні дефекти і розвинути усне і писемне мовлення дитини до такого рівня, на якому він би зміг успішно навчатися в школі. У свою чергу, вчитель продовжує мовний розвиток дитини, спираючись на засвоєні ним уміння і навички, тобто відбувається інтеграція логопедичної роботи і освітньо-виховного процесу.

  Вчитель-логопед повинен виступити на одному з методичних об'єднань вчителів початкових класів і детально розповісти про види мовних порушень, які зустрічаються у школярів, про те, яким чином ці мовні порушення впливають на засвоєння дітьми-логопатами навчальних програм з усіх предметів, особливо з рідної мови та читання. Бажано в подібних повідомленнях спиратися на приклади. У своєму повідомленні логопед також розповідає про зміст корекційної роботи, про її організації, про те, як пов'язана корекційна робота з програмою навчання з рідної мови та читання. Практика показує, що вчителі початкових класів, познайомившись ближче з цілями і завданнями логопедичної роботи в школі, починають об'єктивно і зацікавлено ставитися до роботи логопеда.

На логопедичних заняттях школярі здобувають нові мовні навички та вміння, які потім удосконалюються в ході навчального процесу. Наприклад, учитель має прекрасну можливість допомогти дітям в автоматизації поставлених звуків. Для цього при читанні текстів чи заучуванні віршів він нагадує дитині, які звуки треба вимовляти правильно, поправляє його. Учитель за допомогою логопеда здійснює контроль над правильною вимовою дітей, бере участь у вихованні у них самоконтролю. Це особливо важливо для заїкуватих дітей, що мають проблеми з комунікацією, для дітей з ЗНМ, білінгвізмом.

Спільна діяльність вчителя-логопеда та вчителя початкових класів починається з першого навчального дня. Взаємодія в роботі відбувається практично у всіх видах навчальної діяльності. Багато проблем, що заважають успішному оволодінню навчальними навичками, піддаються коригуванню на логопедичних заняттях.

Одним з найважливіших умов спільної роботи логопеда і вчителів є вироблення   єдності вимог до учнів.

Учителями-логопедами та вчителями початкових класів, розроблені вимоги для досягнення мети кожного заняття з дітьми логопатами:

-         Всебічно розвивати особистість учнів - логопатів;

-   Навчання повинно носити виховний характер;

-   Враховувати   вікові особливості дітей;

- Враховувати   структуру мовного дефекту і відповідно до цього підбирати доступний матеріал;

-  Здійснювати індивідуальний підхід на тлі колективної діяльності;

Мовлення - це форма спілкування людей, здатність висловлювати свої думки словами, вміння говорити. Оволодіння мовленням це складний психічний процес, який залежить від багатьох чинників. Мова починає формуватися лише тоді, коли головний мозок, слух, артикуляційний апарат дитини досягнуть певного рівня розвитку. Мовлення дитини формується ще на першому році життя. Уже коли виникає лепет, дитина відтворює звуки при зверненні до неї.

Звуки утворюються в результаті  роботи апарату артикуляції, тобто відтворення звуку можливо, якщо артикуляційний апарат в змозі прийняти відповідне положення, має достатню рухливість м'язів, що беруть участь в утворенні звуку.  

Для виголошення одних звуків потрібна проста артикуляція, для виголошення інших - більш складна. Тому дитина засвоює спочатку прості по артикуляції звуки, а більш складні з'являються пізніше. Якщо спостерігається затримка в відтворенні звуків, то можливо у дитини є дисфункції в роботі апарату артикуляції. Діагностикою та виправленням порушення звуковідтворення і звуковимови займаються логопеди. Саме коли порушення тонусу м'язів є домінантними, то хорошим способом для вирішення таких ситуацій є логопедичний масаж.

У своїй практиці логопед найчастіше використовує зондовий  масаж. Зонди - це спеціальні інструменти, призначені для механічного впливу на язик, щоки й інші органи артикуляції.   

Однак у цього способу існують і суттєві недоліки: хороші зонди коштують не дешево, вимагають стерилізації, діти не завжди з радістю сприймають такий масаж.

Останнім часом багато логопедів стали використовувати для постановки звуків різні зондозамінники. Також зондозамінники можуть бути використані для активуючого  масажу. Масаж може проводитися щічний, для губ, для язика, для порожнини рота і т. д. Масаж можна робити абсолютно різними зондозамінниками.

Зондозамінники є індивідуальними для кожної дитини, не вимагають спеціальної стерилізації. Дитина сама може вибрати собі вподобаний зондозамінник.

Дітям дуже подобається працювати з такими приспособами , у них немає блювотного рефлексу, вони не бояться цих цікавих штучок, і з задоволенням можуть їх тримати в руці вимовляючи той чи інший звук, допомагаючи собі зондозамінником.  

Можна виділити кілька видів зондозамінників. 

Зубочистки

Маленькі зондозамінники, гарні для постановки свистячих звуків, коли дитина не може самостійно утворити жолобок уздовж середньої лінії язика. У деяких випадках зондозамінник можна використовувати для постановки звука «Р» .    

Палички від чупа-чупс, коктейльні трубочки та палочки-мішалки

Ними зручно виробляти повітряний струмінь для постановки свистячих звуків. Паличка для коктейлю має яскраве забарвлення, на одному кінці має кульку чи лопатку, якою можна зробити масаж язика, а на іншому кінці красиву фігурку. Для деяких пасивних рухів артикуляційної гімнастики підходять медичні  шпателі.

Ватні палички

Використовуються на логопедичних заняттях для допомоги в утворенні «жолобка» при постановці звуку С.    

Вилочка

Використовується для проведення обколюючого масажу для активізації жувальних і мімічних м'язів, а також м'язів язика. Використовується два прийоми роботи «обколи» і «обколи з прокачуванням». Гостра частина обов'язково затуплюється!     

Зубна щітка

М'які колючки на робочій поверхні дозволяють проводити активуючий  масаж мімічних і жувальних м'язів обличчя, м'язів язика.Нею можна поплескувати по язику під  час проведення логопедичного масажу. Вибирати щітку потрібно з м'якою щетиною, а краще з силіконовими щетинками, які не травмують ніжну слизову оболонку порожнини рота і язика.

Масаж не потребує багато часу і його легко зробити під час заняття, а правильна біомеханіка масажу дозволяє поліпшити якість самого масажу, зробивши його комфортним як для дитини, так і для логопеда. 

В сучасному світі, а особливо  у роботі вчителя-логопеда, існує безліч традиційних методів роботи. У доповненні до традиційних методів впливу, все більше використовуються нетрадиційні форми роботи і нетрадиційне обладнання. Вони допомагають в досягненні максимально можливих успіхів і належать до числа ефективних засобів корекції. Застосування даних методів корекції не можна розглядати самостійними і самодостатніми, їх використання, швидше за все, служить для створення сприятливого емоційного фону, що, в кінцевому підсумку, покращує ефективність корекційного впливу. Дуже важливо використовувати нестандартне обладнання в спеціальних школах грамотно і з користю для здоров'я школяра.

Нетрадиційне обладнання в школі – це плід посилених праць педагогів та вчителів-логопедів, їх фантазії і взаємодії з батьками. Нетрадиційне обладнання в спеціальній школі може створюватися з підручних засобів, що здавались вже ні на що не придатними і віджившими свій вік: «Кіндер», пробки від соків, різнокольорові мотузки, коробочки, кубики, палички, манка, горіхи та інші непридатні матеріали.

Нестандартне обладнання в  школі несе в собі дуже глибокий сенс. Недостатньо простих схем і креслень, тут повинна бути продумана кожна деталь. У молодшому шкільному віці мозок дитини ще дуже гнучкий і схильний до впливу ззовні. Вся інформація, отримана в цьому віці, сприймається апріорі єдиною і не підлягає сумніву - тому дуже важливо використовувати нестандартне обладнання на початку навчання  грамотно і з користю для здоров'я школяра.

Вимоги до нетрадиційного обладнання - це безпека у використанні, дотримання гігієнічних вимог (обробка різними способами), естетична привабливість, багатофункціональність і простота у використанні.

Безумовно, використання традиційних методів корекційної роботи залежить від кваліфікованості вчителя-логопеда, вміння знайти підхід до кожної окремо взятої дитини, але вкрай важко заперечувати необхідність введення нових, нетрадиційних, методів роботи із дітьми, які потребують логопедичної допомоги.

 На сьогоднішній день методів та матеріалів нетрадиційного впливу досить багато, і більшість з них є дуже простим і прийнятним для дітей початкових класів, що є вкрай важливим. Поруч із пальчиковими іграми, мозаїкою, штрихуванням, ліпленням, малюванням у логопедичних цілях можна і потрібно використовувати вправи, які в рази підвищують розвиток дрібної моторики пальців рук, а, отже, і мовлення дитини. Фото-приклади наведені нижче.