Коротка вуздечка язика у дитини досить поширена вада, яка часто діагностується. Дитина народжується з даною вадою, і в процесі життя вона може істотно вплинути на стан мовного апарату, формування мовлення і прикусу. Лікування дітей проводиться в дитячому віці хірургічним шляхом.
Чи потрібно підрізати вуздечку, і чим це може загрожувати малюкові?
1.Що таке вуздечка?
Всього у людини існує три вуздечки. Вуздечка язика безпосередньо пов'язана з мовленням і його формуванням в дитячому віці. Підрізання вуздечки язика проходить ще в пологовому будинку, коли операція для малюка максимально безболісна. Якщо цього не зробили, у ранньому віці то у дитини можуть бути проблеми з мовленням
Коротка вуздечка виникає з різних причин, але найбільш поширеною з них стає спадковість. Хлопчики страждають на цю недугу набагато частіше, ніж дівчатка.
2.Ознаки
Як дізнатися, що вуздечка у вашої дитини коротка? Існують цілком помітні візуальні ознаки, що дозволяють визначити дефект. Так, в нормі вуздечка повинна бути не менше 8 мм. У 5 років вона досягає розміру 17 мм. Дитина може легко облизати верхню губу.
У дітей в старшому віці коротка вуздечка може проявлятися:
·неправильним прикусом;
·частими хворобами ясен;
·труднощі з вимовою звуків;
·обмежені рухів язика;
·дитині важко ковтати тверду їжу; нижні різці повернені всередину.
Не завжди лікарі наполягають на підрізанні. Сьогодні існує думка, що коротка вуздечка у дитини може витягнутися згодом, якщо робити з малюком логопедичні вправи. Якщо коротку вуздечку у новонародженого підрізають в пологовому будинку, то у старших дітей це робиться по суворій необхідності. Коли розтягнути вуздечку традиційними методами не виходить, вона заважає звуковимові і правильному формуванню прикусу, потрібно звертатися до хірурга.
Логопеди радять спробувати спочатку логопедичні вправи для розтяжки вуздечки, наприклад, облизування зубів і губ язичком, «Гойдалки», коли малюк дістає кінчиком язика верхніх і нижніх зубів, «Конячка» клацати язичком, «Грибок», «Гармошка».
Якщо зарядка для язичка не допомагає, рекомендують зробити операцію. У дитячому віці, радять мамам не роздумувати і підрізати вуздечку, бажано до 5 років.
Такої ж думки дотримується більшість лікарів. На жаль, не всі мами цього прислухаються. В результаті у дитини може розвинутися неправильний прикус, порушитися мовлення. Виправляти ці дефекти в старшому віці набагато важче. Краще вирішити проблему в ранньому дитинстві.
У дорослих цей дефект усувається тільки в тому випадку, якщо він заважає життєво важливим функціям. У більшості випадків в старшому віці вуздечка не вимагає підрізування, оскільки основні функції мовлення і мовного апарату вже сформовані.
Дрібна моторика – це сукупність скоординованих дій нервової, м'язової, кісткової і нервової систем людини, в поєднанні із зоровою системою для виконанні дрібних і точних рухів кистями і пальцями рук і ніг.
Чому це важливо для розвитку?
1.Мовні зони в корі головного мозку знаходяться поруч з зонами, відповідальними за дрібні і точні рухи. Тим самим, розвиваючи дрібну моторику це впливає і на інші зони.
2.Показник розвитку дрібної моторики є одним з показників загального розвитку дитини.
3.Вправи на графо-моторну координацію допомагають підготувати руку до письма.
4.На розвиток мовлення дитини позитивно впливає моторне планування. Вимова звуків вимагає складного моторного планування у малюків, які навчаються говорити, і у дітей з мовними порушеннями. Тренування моторного планування великих (ноги, руки, голова, тіло) і дрібних (пальці) рухів допомагає поступово виховати більш складне моторне планування, необхідне для вимовляння звуків.
У дітей з порушеннями мовлення при органічних порушеннях центральної нервової системи порушується вся моторика і саме це гальмує нормальний як психічний так і фізичний розвиток дитини. Сухомлинський писав, що джерела здібностей та дарувань дітей находяться на кінчиках їх пальців. Від них, образно кажучи, йдуть найтонші струмки, які наповнюють виток думкою і впливають на розвиток мовлення. Особливого значення набуває розвиток дрібної моторики для дітей з порушеннями розвитку.
Праці В.М. Бєхтєрєва довели вплив маніпуляції рук на функції вищої нервової діяльності, розвитку мовлення. Прості рухи рук допомагають прибрати напругу не лише із самих рук, але й з губ, знімають розумову втому. Вони здатні поліпшити вимову багатьох звуків, а значить – розвивати мовлення дитини.
До ефективних способів розвитку дрібної моторики відносяться:
·Ігри з дрібними предметами ( прищіпки, бісер, камінчики);
·Пальчикові ігри ( сходинки, ляльковий театр );
·Ліплення (з пластиліну, повітряної маси );
·Масаж (пальців і кістей рук);
·Самомасаж;
·Слінгобуси ( до 8 місяців);
·Іграшки – шнурівки;
·Пірамідки( дерев ’яні, пластмасові);
·Кубики;
·Конструктор ( магнітний, лего, дерев ’яний);
·Рамки-вкладиши;
·Тісто для ліплення;
·Куби- сортери;
·Дошки Сегена;
·Пазли;
·Мозайка;
·Пальчикова гімнастика;
Групи вправ для розвитку дрібної моторики:
1)Вправи для кистей рук:
а) розвиток копіювальних здібностей у дитини;
б) напружувати і розслабляти;
в) зберігати положення пальців та кистей рук;
г) переключення;
2) Вправи для пальців :
а) умовно статичні;
б) динамічні.
До нетрадиційних засобів розвитку дрібної моторики відносяться:
·самомасаж за допомогою різних засобів ( горіхи, щітка, олівці);
·ігри пальчиками ( з кришками, камінчиками);
·малювання нетрадиційними засобами ( пальчиками, через трубочку, зубною щіткою, губками, серветками та ін..)
Творчість – це здатність дитини висловлювати свої думки, почуття, настрій, фантазії за допомогою художнього слова, музики, рухів, мімічних і пантомімічних етюдів, сюжетно-рольової гри, гри-драматизації тощо.
Виховуючи творчу дитину, не обійтися без розвитку у неї творчої уяви. Нижче наведені приклади ігор, які зможуть стати гарними помічниками для батьків на шляху виховання розвиненої, ініціативної, творчої дитини з високим рівнем пізнавальних можливостей.
Вправа «Поїзд з вагончиків-слів»
Дорослий пропонує дитині скласти довгий поїзд з вагончиків-слів, де кожне слово повинне «тягнути» за собою наступне. Для початку потрібно придумати будь-яке слово, яке і буде відправною точкою, початком в асоціативному ряду.
Приклад:
Дорослий: Зима ... яка?
Дитина: Снігова, холодна.
Дорослий: А що буває холодним?
Дитина: Морозиво, лід, сніг.
Дорослий: А сніг який? (Відштовхується від останнього слова.)
Дитина: Білий, пухнастий.
Дорослий: А що ще буває пухнастим? (І так далі поки дитині не набридне або ж вона втомиться.)
Вправа «Творча помилка»
У кожної дитини є слова, які вона раніше вимовляла неправильно. Часто діти їх пам'ятають і знають, так як батьки нагадують, як вони розчулювалися цими помилками. Можна запропонувати дитині згадати своє «неправильне» мовлення і поміркувати над значенням таких слів.
Приклад:
Каклетка – котлета, яка підстрибує; лісапет – велосипед, який їздить в лісі. Можна також навмисне змінити один звук в слові, отримавши в результаті дивовижний предмет або тварина.
Вправа «Казковий вінегрет»
Перші ознаки такого «салату» можна помітити в дитячих малюнках, де прекрасно уживаються герої з різних казок і мультфільмів. Нехай діти об'єднають знайомих персонажів і складуть нову казку – свою.
Вправа «Казка навпаки»
Згадавши з дитиною знайому казку, їй пропонується змінити характери героїв: позитивний характер на негативний і навпаки. Діти обмірковують і розповідають, як зміняться характери героїв, їхні вчинки, яким стане сюжет казки.
Вправа «А що було потім?»
Часто діти хочуть почути продовження казки і неохоче розлучаються з улюбленими героями. А навіщо ж з ними розлучатися? Можна наприкінці казки запропонувати дитині поміркувати: «А що було потім?»
Приклад:
Дитина потрапляє в казку і ... (дарує Попелюшці нові кришталеві черевички, допомагає Червоній Шапочці перехитрити вовка і т. д.)
Діти, граючи в подібні ігри, отримують задоволення не тільки від результату творчої діяльності, а головне – від самого процесу. Дитина вчиться використовувати набуті навички в іграх, повсякденному житті, проявляє ініціативу, зацікавленість, зростає неповторною, оригінальною, творчою особистістю.
категория: .jpg)