Комунальний заклад

Протягом останніх років спостерігається значне збільшення кількості дітей із мовленнєвими порушеннями, які потребують логопедичної допомоги. Серед них велика кількість вад звуковимови, які можуть мати як органічний, так і функціональний характер, причиною яких виступають мовнорухові розлади різного ступеню тяжкості. Рухові порушення артикуляційного апарату є однією з основних причин формування правильної вимови у дітей. У зв'язку з цим у логопедичній роботі необхідно використовувати масаж: м'язів обличчя та язика, масаж рук, самомасаж обличчя, губ та вушних раковин, зондовий масаж.

Логопедичний масаж — це метод активної механічної дії, який впливає на стан м'язів, нервів, кровоносних судин і тканин периферичного мовленнєвого апарату. Це одна з логопедичних методик, яка сприяє нормалізації мовлення та емоційного стану осіб із мовленнєвими порушеннями

Масаж в логопедичній роботі використовується при корекції різних порушень: дислалії (різних її форм), дизартрії (в тому числі її стертої форми), ринолалії, афазії, заїкання, алалії та при порушеннях голосу. В цілому масаж застосовується в корекційній педагогічній роботі у всіх тих випадках, коли спостерігається порушення тонусу м'язів.

Логопедичний масаж - це частина комплексної роботи, спрямованої на подолання мовленнєвих порушень. Він може проводитися протягом всієї корекційної роботи, але особливо важливе його використання на підготовчих етапах. Нерідко масаж є необхідною умовою ефективності логопедичної допомоги.

 Основною метою логопедичного масажу є:

- нормалізація м'язового тонусу загальної, мімічної та артикуляційної мускулатури;

 - зменшення прояву парезів і паралічів м'язів артикуляційного апарату;

- зниження кількості судом у м'язах мовленнєвого апарату;

- стимуляція пропріоцептивних відчуттів;

- активізація тих груп м'язів переферичного мовленнєвого апарату, у яких була недостатня скорочувальна активність;

- формування довільних, координованих рухів органів артикуляції.
Класичний масаж руками

(обличчя, язика,губ,вушних раковин)

Застосовуються в основному три прийоми:

поглажування: поверхневе, глибоке обхватувальне та граблеподібне поглажування у вигляді допоміжного прийому.

Розтирання та розминання в логопедичній роботі проводиться, як правило, на невеликих, обмежених ділянках, в області окремих м'язових груп.

Прийом пунктирування застосовують на обличчі, особливо в місцях виходу нервів, а також там, де незначна кількість жирової тканини (чоло, скроневі кістки, нижня щелепа).

Вібрацію і щільне натискування зазвичай використовують в роботі з біологічно активними точками.

Вибір прийомів масажу залежить від стану м'язового тонусу, рухових можливостей та патологічної симптоматики.

Характеристика стану м’язового тонусу в артикуляційному апараті

М’язовий тонус підвищений. Язик напружений, відтягнутий до задньої стінки, положення в ротовій порожнині «комком». Кінчик язика не виражений. Всі рухи різко обмежені. Виконання артикуляційних вправ затруднене. Губи спастично напружені, щільно зімкнені. Обличчя напружене і гіпомімічне. Незначна салівація при навантаженні.

М’язовий тонус знижений. Язик малорухливий, лежить на дні ротової порожнини, тонкий, блідий, можуть проглядатися білі полоси в наслідок атрофії деяких м’язових волокон. Рухи обмежені. Наявні труднощі утримання артикуляційних поз. Губи тонкі, в’ялі, куточки рота опущені, нерідко асиметричні, іноді нема повного з’єднання губ. Міміка обличчя в’яла. Гіперсалівація при навантаженні, можлива назалізація в мовленні.

 При пониженому тонусі мовленнєвої мускулатури використовують поглажування, розтирання, розминання, сильну вібрацію та пунктирування.

Для підвищеного тонусу (спастичного стану м'язів) найкраще підійдуть поглажування та легка вібрація. Ізольовано окремі прийоми в практиці масажу зазвичай не застосовуються, а використовуються, як правило, їх комплекси. Також досить часто масаж поєднують з прийомами пасивної чи активної гімнастики, самомасажем.

Досить велике поширення отримав зондовий масаж, який є ефективним методом нормалізації моторики мовленнєвого апарату. Завдяки саме цьому виду масажу можна цілеспрямовано впливати на м'язи артикуляційних органів, активізуючи та відновлюючи їх моторну діяльність. Термін подолання недоліків вимови залежить від тяжкості мовленнєвого порушення, віку та індивідуальних особливостей дитини. Для цього масажу Новіковою Є.В. були розроблені спеціальні зонди, кожен з яких впливає на визначену групу м'язів язика, щік, губ, м'якого піднебіння.

Логопедичний самомасаж – це масаж, що виконує сама дитина, у якої наявні мовленнєві відхилення. Самомасаж є засобом, що доповнює дію основного масажу, який виконується логопедом.

Метою логопедичного самомасажу є в першу чергу стимуляція кінестетичних відчуттів м'язів, що беруть участь в роботі периферичного мовного апарату, а також певною мірою і нормалізація м'язового тонусу даних м'язів.

У практиці логопедичної роботи використання прийомів самомасажу дуже корисно. На відміну від логопедичного масажу, проведеного логопедом, самомасаж можна проводити не тільки індивідуально, але і фронтально з групою дітей одночасно. Крім цього його можна використовувати багаторазово протягом дня, включаючи його в різні режимні моменти. Самомасаж також може бути включений в логопедичне заняття, при цьому прийоми самомасажу можуть випереджати або завершувати артикуляційну гімнастику.

Тривалість одного сеансу самомасажу може становити 5 - 10 хв. Кожен рух виконується в середньому 4 - 6 разів. В один сеанс самомасажу може бути включено лише кілька із запропонованих прийомів. Причому вони можуть змінюватись протягом дня.

Перед проведенням самомасажу дитина повинна бути ретельно вмита, з чисто вимитими руками. Діти навчаються прийомам самомасажу під керівництвом логопеда. Він показує кожний прийом на собі і коментує його. Діти виконують масажний прийом самостійно, спочатку при наявності зорового контролю перед дзеркалом, а потім і без нього. Коли прийоми самомасажу будуть освоєні дітьми, можливе проведення рухів в ігровій формі під віршований текст або спеціально підібрану тиху музику в повільному ритмі за рекомендованою схемою: масаж голови, мімічних м'язів обличчя, губ, язика. Під час виконання рухів у дитини не повинно бути відчуттів дискомфорту, навпаки, всі рухи самомасажу повинні приносити дитині задоволення.

Таким чином, різноманітними прийомами і видами масажу покращують кровообіг в м'язових тканинах, обмінні процеси в нервовій системі, цим самим змінюючи функціональний стан кори головного мозку, підвищуючи чи понижуючи її збудливість.

При цьому також виникають позитивні психологічні зміни:

- покращується емоційний стан,        

- зменшується скутість,

- виникає відчуття тепла в артикуляційній мускулатурі.