- Головна
- Новини
- Адміністрація
- Діяльність закладу
- Методична скринька
- Безпечне освітнє середовище
- Внутрішня система якості освіти
- Дистанційна освіта
- Виховна робота
- Бібліотека
- Соціально-психологічна служба
- Сторінка логопеда
- Фотогалерея
- Дошка оголошень
- Батькам
- Корисні посилання
- Протидія булінгу в закладі освіти
- Зворотній зв'язок
- Прозорість та інформаційна відкритість
- Благодійна допомога
Психологічний розвиток молодшого школяра
Що треба знати про психологічний розвиток молодшого школяра?
Молодший шкільний вік — визначальний етап у розвитку дитини:
• кардинально змінюється її соціальний статус — вона стає школярем, що веде до зміни всієї системи її життєвих відносин;
• якщо у дошкільному дитинстві основною діяльністю дитини була гра, то тепер нею стає діяльність пізнавальна, у процесі якої дитина отримує й опрацьовує певні обсяги інформації;
• має здійснитися перехід від наочно-дійового мислення (яке давало можливість дитині маніпулювати предметами та вчитися визначати зв'язки між ними) до абстрактно-логічного (сформованість якого дасть можливість дитині вста¬новлювати якісні характеристики предметів та об'єктів дійсності, визначати між ними зв'язки на рівні мисленнєвих дій та операцій);
• під впливом навчальної діяльності у молодшого школяра змінюється характер функціонування його пам'яті, формується основна її форма - довільна пам'ять.
Пізнавальна діяльність - діяльність молодшого школяра, яка передбачає набуття ним інформації про дійсність та сформовані знання про неї.
Наочно-дійове мислення - вид мислення, який забезпечує реалізацію дитиною практичних дій з реальними предметами.
Абстрактно-логічне мислення - вид мислення, сутність якого визначається засвоєнням і використанням дитиною понять.
Довільна пам'ять - якісна характеристика пам'яті, сутність якої полягає у засвоєнні та запам'ятовуванні інформації дитиною за допомогою вольових зусиль.
Молодший школяр із порушенням розумового розвитку навчається у спеціальному загальноосвітньому навчально-виховному закладі, структура діяльності якого спрямована на забезпечення максимального розвитку усіх потенційних можливостей дитини. Слід пам'ятати, що відвідування такого закладу - необхідна складова розвитку особистості дитини, що у майбутньому забезпечить їй ефективну соціалізацію на етапі дорослого життя.
Які особливості емоційної готовності молодшого школяра до навчальної діяльності?
Одна з основних особливостей психологічного розвитку дитини у дошкільному дитинстві - сформованість на етапі його завершення психологічної готовності до шкільного навчан¬ня, яка визначається ще і як шкільна зрілість. Шкільна зрілістьрозподіляється на інтелектуальну, емоційну та соціальну складові. Особливе значення для молодшого школяра має емоційна зрілість. Саме розвиненість у дитини здатності підпорядковувати власну поведінку нормам і правилам шкільного життя - запорука подальшого становлення дитини у ролі школяра, її особистісних якостей і властивостей. Емоційна зрілість передбачає формування довільності психічних процесів (пам'яті, уваги, сприйняття, мислення), емоцій та поведінки.
Емоційна зрілість - здатність дитини контролювати власні імпульсивні бажання та потреби, прояви емоцій та сформовані у дитини навички підпорядковувати власні емоції до норм і вимог дорослих; розвинена здатність виконувати не досить цікаве для неї завдання
Варто пам'ятати, що у молодшому шкільному віці дитина стикається з проблемами оволодіння правилами та нормами навчального процесу. Батьки мають дбати про збереження психологічного здоров'я й комфорт дитини, надавати їй пос¬тійну підтримку, допомагати знімати емоційне напруження, яке виникає внаслідок оволодіння навчальною діяльністю та засвоєння знань щодо виконання правил та норм. Дитині треба дозволяти гратися та дослухатися до своїх потреб і бажань, розпитувати, як вона провела свій день, гратися з нею на повітрі.
У випадку досить низького рівня сформованості емоційної зрілості батькам доцільно звернутися за допомогою до психолога, оскільки несформованість емоційної зрілості може бути й показником наявності у дитини негативних психічних станів (страх, тривога, агресія, депресія та ін.).