- Головна
- Новини
- Адміністрація
- Діяльність закладу
- Методична скринька
- Безпечне освітнє середовище
- Внутрішня система якості освіти
- Дистанційна освіта
- Виховна робота
- Бібліотека
- Соціально-психологічна служба
- Сторінка логопеда
- Фотогалерея
- Дошка оголошень
- Батькам
- Корисні посилання
- Протидія булінгу в закладі освіти
- Зворотній зв'язок
- Прозорість та інформаційна відкритість
- Благодійна допомога
Рекомендації щодо досягнення внутрішнього балансу
· Стоп – контроль. Свідомо відмежовуйтеся від похмурих думок. Не давайте їм заволодіти свідомість: завжди залишайте місце для позитиву.
· Переключайте увагу. Переключайтеся із роздумів на актуальну діяльність. Песимістичні думки повертатимуться, тому будьте послідовними і займайтеся щоденними справами. Поступово ви звільнитеся від нав’язливих роздумів.
· Доводьте негативні думки до абсурду. Міркуйте гротескними категоріями, розвивайте негативні думки до абсурду. Показником того, що це вдалося, є ваша усмішка.
· Відшукайте прихований зміст думок. Проаналізуйте свої думки, щоб віднайти те, що може за ним приховуватися. Наприклад, думку про гарантовано провальний публічний виступ може породжувати страх виглядати некомпетентним, недостатньо досвідченим тощо. Виявивши справжню причину, почніть працювати над її усуненням і не шукайте нові докази можливості невдачі.
· Зафіксуйте на папері песимістичні прогнози. Опишіть свої похмурі прогнози на аркуші паперу якомога детальніше. Зробіть з цього аркуш літачок і запустіть його або порвіть папір на шматочки і розвійте. Якщо після цього Ви не відчули полегшення, то повторіть ритуал іще раз.
· Відокремте негативну думку від себе. Уявіть негативну думку у вигляді ще чогось, що існує окремо від вас, але на даний момент перебуває на вашій території. Після цього переконайте себе у тому, що саме Ви визначаєте термін перебування «гостей» у себе «вдома», і попросіть їх «піти».
· Навчіться відкидати риторичні запитання. Після пережитих труднощів слід розібратися в тому, що варто робити, аби уникнути їх у майбутньому. Однак є питання, відповіді на які або немає, або вони неінформативні. Наприклад: «Як можна вчинити?», «За що?», «Як після такого можна жити?» тощо. Тому ліпше шукайте відповідь на запитання «Що робити?».